Жіночий бізнес в Україні

В останній час частка жінок-підприємиць у малому та середньому бізнесі в Україні збільшується з кожним роком. В 2016 році вона складала 44,8%, а в 2021 році зросла до 46,6%. Повномасштабне вторгнення спричинило ще більше посилення цього тренду — в 2023 році 56% нових ФОПів відкривали саме жінки.

Аналітики Good Governance Fund провели дослідження українського бізнесу, що ведуть жінки, зокрема окреслили типовий образ української підприємиці, зазначили потреби та складнощі, з якими стикаються жінки, в тому числі у важких умовах війни.

​

Соціально-демографічний портрет української жінки в бізнесі 

• 36-річна жінка (значна частка підприємиць належать до вікової групи 35-44роки, а саме 39%

• Має вищу або незакінчену вищу освіту (88%) в більшості у сферах управління та адміністрування (17%), математики, статистики та інформаційних технологій (10%) і педагогіки (9%)та інформаційних технологій (10%) і педагогіки (9%)

• Проживає в місті. Лише 10% жінок як проживають, так і ведуть бізнес в сільській місцевост

• Має партнерські стосунки – перебуває в офіційному (58%) або цивільному (15%) шлюбі

• Має мінімум одну дитину 

44% жінок ділять обов’язки щодо хатніх справ порівну з партнером, а більше третини підприємиць займаються чималою частиною домашнього господарства (39%).  

Сфери жіночих бізнесів 

Як правило, обрана жінкою сфера бізнесу так чи інакше пов’язана зі сферою її попередньої роботи в найманні. І свій перший управлінський досвід жінки найчастіше отримують саме в бізнесі. Це пов’язане з все ще меншою кількістю жінок ніж чоловіків на менеджерських посадах як найманих працівників.Кожна п’ята з жінок веде бізнес у сфері торгівлі або у сфері надання інформаційних чи освітніх послуг: 

• Торгівля - 32%

• Послуги консалтингу, освітні, інформаційні – 21%

• Побутові послуги – 10%

• Власне виробництво – 9%

• Послуги у сфері здоров’я та краси – 8%

• Інше – 20% 

Жінки відкривають нові бізнеси майже так само часто, як чоловіки (160тис. проти 171 тис. протягом року), але їх бізнеси є меншими. 79% підприємець є власницями мікробізнесу, 14% - малого, 7% - середнього. 

​

Проблеми та потреби підприємиць 

Серед проблем, з якими стикаються жінки-підприємиці є й ті,що завжди були актуальними для бізнес-середовища, однак додалися і нові, що актуалізувалися після повномасштабного вторгнення.Серед наявних проблем зазначаються: 

• Наслідки економічної кризи (ріст цін та курсу валют, низька купівельна спроможність) – 44%

• Високий рівень конкуренції – 31%

• Численні та непередбачувані зміни в законодавстві та, оподаткуванні – 28%

• Ймовірні перебої зі зв’язком, інтернетом, електрикою – 24%

• Складнощі із заоохоченням клієнтів, з маркетингом та рекламою – 21%

• Корупція та постійні перевірки з боку органів контролю – 20%

• Мобілізація та виїзд персоналу за кордон – 18% 

Також жінок-підприємець турбують втрата партнерів і постачальників через ризики та нестабільність, складність залучення інвестицій, високі ставки кредитування та інші проблеми.

​

​

Ресурси для початку та ведення бізнесу

​

71% жінок-підприємиць починали бізнес на власні заощадження. Також як джерело стартового капіталу використовували заощадження партнера або чоловіка 22%, гроші, подаровані або позичені у близьких друзів та родичів (по 12% відповідно). І тільки 15% жінок зверталися по позику від банків на старті свого бізнесу. Найбільшою перепоною для отримання кредиту в українських жінок є висока ставка, а також практично повна відсутність спеціальних кредитних програм.Крім наявності стартового капіталу додатковими факторами, що сприяють відкриттю бізнесу жінками є: 

• Існування власного приміщення або можливість орендувати приміщення від надійного орендодавця

• Спроможність звернутися до фахівців серед друзів або знайомих, які мають компетенції та можливість надати підтримку в межах певної сфери експертизи (бухгалтерія, оподаткування, банківська сфера, юриспруденція, маркетинг)

• Отримання бізнес - та фахової освіти чи певних базових знань, а також менторської підтримки

​ 

Навчання та розвиток  

89% жінок-підприємець мають потребу та бажання навчатися,а 45% респонденток брали участь в навчанні за останні 2 роки. 

89% жінок-підприємець мають потребу та бажання навчатися, а 45% респонденток проходили навчання за останні 2 роки.

Міркування жінок-підприємиць щодо знань та навичок, які вони хотіли б отримати в майбутньому, різняться та залежать від багатьох факторів: етапу розвитку бізнесу, його розміру та особистісних якостей жінок. Так, засновниці бізнесів, що функціонують менш як два роки, потребують розвитку юридичних, фінансових знань. Натомість підприємиці, бізнес яких є розвинутішим та працює довше, більше зацікавлені в розвитку стратегічного мислення, інформації про сучасні підходи до розбудови команд, що сприятиме подальшому ефективному розвитку як бізнесу, так і персоналу.При визначенні підприємницьких компетенцій, які, на їхню думку, є найважливішими для побудови бізнесу, жінки виділяють: 

   • Фінансово-економічну грамотність – 48%

   • Навчання протягом всього життя – 40%

   • Наполегливість та терплячість у досягненні цілей – 35%

   • Гнучкість та вміння адаптуватись до світу, який постійно змінюється – 31%

   • Вміння вчитись як на успіхах, так і на невдачах (власних і інших людей) – 30%

   • Вміння планувати свої дії та притримуватись плану – 27%

Як найбільш необхідні напрямки навчання та розвитку підприємиці зазначають наступні: 

01. Фінанси та облік - опанування навичками прогнозування доходів, оцінки прибутковості, фінансового планування. Найбільш проблемні аспекти - фінанси та управління, фінансове планування, бухгалтерський облік та здача фінансової звітності, складання бізнес-плану та його динамічне коригування. 

02. Діджиталізація процесів у бізнесі - зрозуміння переваг та набуття досвіду впровадження CRM-системи, правильний вибір серед великої кількості подібних програм на ринку. 

​

03. Підбір персоналу – недостатня обізнаність щодо спеціалізованих HR-стратегій та підходів до рекрутингу. Через неможливість у мікро- та малого бізнесу найняти HR-фахівця або агенцію, підприємиці роблять це самостійно, але згодом помічають неефективність обраних стратегій

​

04. Управління персоналом – побудова належного стилю комунікації, створення мотивувальної та дружньої атмосфери зі збереженням ефективності управління, делегування задач підлеглим.

​

49% жінок декларують зацікавленість у менторській підтримці. Більш досвідчені підприємиці припускають, що якби на початкових етапах розвитку їхнього бізнесу вони консультувалися з досвідченішими колегами, зокрема, у форматі менторства, то змогли б уникнути багатьох помилок.

​

За матеріалами фонду допомоги реформам в Україні Good Governance Fund

Якщо вам цікаво поглибити свої знання в комерції, ми будемо дуже раді розглянути з вами всі основні блоки керування комерційним департаментом в торгівельній компанії на курсі «Комерційний директор 2.0» чи навіть розробити для вас індивідуальну програму та план дій.